Розвиток
інженерної справи ставить перед фахівцями різних галузей народного господарства
складні і різноманітні технічні завдання, пов'язані з проектуванням,
виробництвом і експлуатацією машин та споруд.
У сільському
господарстві використовують велику кількість машин, багато з яких (трактори,
комбайни, плуги, культиватори) працюють у досить важких умовах, тому підвищення
їх довговічності і зменшення ваги, а також збільшення строку служби деталей
збільшує міжремонтні строки, внаслідок чого підвищується ефективність
використання машин і зменшуються витрати матеріалів на виготовлення запасних
частин.
Велике значення має також проблема економії металу. Затрати на матеріали
(переважно на метали) становлять значну частину усіх затрат на машини, тому
зменшення ваги машин дасть змогу зменшити трудомісткість їх виготовлення.
Над розв'язанням
цих проблем працюють вчені, інженери, техніки та інші фахівці різних галузей.
Для успішної роботи технічних кадрів у цьому напрямі потрібна достатня їх загальнотехнічна підготовка ще під час навчання у вищих та
середніх навчальних закладах. Важливим у підготовці студентів є вивчення
загальних законів механіки.
Механіка в сучасному стані – це широкий комплекс наукових дисциплін, багато з яких
фактично виділено із загальної механіки. Ці відгалужені від класичної механіки
галузі знань у своїй сукупності дістали назву прикладної (практичної)
механіки, тобто вони обслуговують певні галузі техніки. Основними з них є опір
матеріалів, теорія машин і механізмів, теорія споруд, деталі машин тощо.
Технічна
механіка складається з теоретичної
механіки, механіки матеріалів і конструкцій та деталей машин. Усі ці складові
тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну. У теоретичній
механіці, яку поділяють на
статику, кінематику і динаміку, вивчають загальні закони руху
абсолютно твердих тіл і їх взаємодію.
У розділі
механіка матеріалів і конструкцій розглядають методи розрахунку на міцність, жорсткість і стійкість елементів
конструкцій і машин. Метою розрахунку деталей є забезпечення достатньої
надійності і довговічності у поєднанні з економічністю.
Розміри деталей
визначають з урахуванням реальних властивостей матеріалів, з яких їх
виготовлятимуть. Тому потрібні відповідні експериментальні дослідження для
визначення характеристик застосованих матеріалів. Крім того, теорію не можна
побудувати без експерименту, а експеримент не буде цілеспрямованим без
теоретичних основ. Отже, опір матеріалів є не тільки теоретичною, а й
експериментальною наукою.
У деталях
машин розглянуто методи розрахунку на
міцність і жорсткість деталей загального і спеціального призначення, а також
наведено необхідні конструктивні і виробничі дані для їх проектування.
Технічна механіка
є важливою загальнотехнічною дисципліною, від знання
якої багато в чому залежить якість професійної підготовки фахівця
інженерно-технічного профілю. Програма дисципліни передбачає вивчення загальних
законів рівноваги і руху матеріальних тіл; основних методів розрахунку окремих
деталей чи вузлів машин на міцність, жорсткість і стійкість; вивчення будови,
застосування і основ проектування деталей машин і вузлів загального
призначення.
Механіка
– одна з найдавніших наук. Термін «механіка» запровадив видатний стародавній
філософ Аристотель (384–322 р. до н. е.). На всіх етапах розвитку
механіка була тісно пов’язана з розвитком суспільства. Технічна механіка розвивалася
у тісному зв'язку з практикою. Розвиток її значно залежить від розвитку
виробництва і потреб техніки. Водночас механіка сприяла і сприяє технічному
прогресові.
Роль механіки в галузі
сільськогосподарської техніки зростає внаслідок дальшого ускладнення завдань,
пов'язаних з проблемами механізації і автоматизації виробничих процесів.
Запитання для самоконтролю
2. Що
собою являє механіка в сучасному стані?
3. З яких
основних розділів складається технічна механіка?
4. Що
вивчають у розділі «Теоретична механіка»?
5. Що
вивчають у розділі «Механіка матеріалів і конструкцій»?
6. Що
вивчають у розділі «Деталі машин»?
Попередня
тема
Теоретичні відомості
Наступна тема